07 Серпня, 2013 Корисні статті

Зміни в законодавстві стосовно отримання дозволу на працевлаштування іноземних осіб

Достатньо широко по всьому світові використовується праця іноземців. Будь то на умовах контракту чи на умовах трудового договору. Але не всі іноземні робітники офіційно, тобто легально працевлаштовані.

Для того, щоб роботодавці та іноземці, які працюють на території України були легально оформлені ми публікуємо дану статтю.

На сьогодні діє новий Порядок видачі, продовження дії та анулювання дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства, що був затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 травня 2013 р. № 437.

Цим Порядком визначена певна послідовність дій, які необхідно виконати роботодавцю, якщо він бажає працевлаштувати до себе іноземного громадянина.

По-перше, роботодавець за 15 календарних днів до звернення за дозволом (до територіального органу*) подає територіальному органові* інформацію про попит на робочу силу (вакансії). На підставі зазначеної інформації здійснюється сприяння у працевлаштуванні громадян України.

По-друге, для отримання дозволу на застосування праці іноземців чи осіб без громадянства, крім іноземців чи осіб без громадянства, стосовно яких прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, роботодавець подає територіальному органові*:

  1. заяву відповідно до Порядку;
  2. копії документів про освіту або кваліфікацію іноземця чи особи без громадянства;
  3. копії сторінок паспортного документа іноземця чи особи без громадянства з особистими даними разом з перекладом українською мовою, засвідченим в установленому законодавством порядку;
  4. дві кольорові фотокартки іноземця чи особи без громадянства розміром 3,5 x 4,5 см.;
  5. документ, виданий лікувально-профілактичним закладом про те, що особа не хвора на хронічний алкоголізм, токсикоманію, наркоманію або інші інфекційні захворювання, перелік яких визначено МОЗ;
  6. довідку, скріплену печаткою та завірену підписом роботодавця про те, що посада, на якій застосовуватиметься праця іноземця чи особи без громадянства, відповідно до законодавства не пов’язана з належністю до громадянства України і не потребує надання допуску до державної таємниці, перекладену на українську мову та засвідчену в установленому законом порядку. У разі наявності в роботодавця режимно-секретного органу зазначена довідка подається також за підписом керівника такого органу;
  7. довідку МВС про те, що іноземець чи особа без громадянства, які на момент оформлення дозволу перебувають на території України, не відбувають покарання за скоєння злочину та стосовно них не здійснюється кримінальне провадження;
  8. довідку уповноваженого органу країни походження (перебування) про те, що іноземець чи особа без громадянства, які на момент оформлення дозволу перебувають за межами України, не відбувають покарання за скоєння злочину та стосовно них не здійснюється кримінальне провадження.

Залежно від категорії іноземця, роботодавець додатково подає:

  1. При працевлаштуванні іноземців, які направлені закордонним роботодавцем в Україну для виконання певного обсягу робіт (послуг) на підставі договорів (контрактів), укладених між вітчизняним та іноземним суб’єктом господарювання, за умови, що чисельність кваліфікованих іноземців, які залучаються в рамках таких договорів (контрактів), не перевищує половини загальної чисельності осіб, що працюватимуть на умовах договорів (контрактів) – копію договору (контракту), укладеного між вітчизняним та іноземним суб’єктами господарювання, яким передбачено застосування праці іноземців та осіб без громадянства, що направлені закордонним роботодавцем в Україну для виконання певного обсягу робіт (послуг);
  2. Якщо роботодавець бажає влаштувати іноземців, які відповідно до графіка специфічних зобов’язань у секторі послуг Протоколу про вступ України до СОТ (стаття II Генеральної угоди про торгівлю послугами) належать до категорії «внутрішньокорпоративні цесіонарії» - рішення іноземного суб’єкта господарювання про переведення іноземця чи особи без громадянства на роботу в Україну та копію контракту, укладеного між іноземцем чи особою без громадянства та іноземним суб’єктом господарювання, про переведення на роботу в Україну з визначенням строку роботи в Україні;

При працевлаштуванні іноземців чи осіб без громадянства, стосовно яких прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, то він подає до територіального органу:

  1. заяву відповідно до Порядку;
  2. копії рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, та довідки про звернення за захистом в Україні;
  3. дві кольорові фотокартки іноземця чи особи без громадянства розміром 3,5 x 4,5 см.

Треба відмітити, що перевага у працевлаштуванні на території України віддається громадянам України. Однак, застосування праці іноземців та осіб без громадянства є доцільним та достатньо обґрунтованим у разі, коли іноземець або особа без громадянства:

  1. претендує на зайняття посади керівника, заступника керівника або іншої керівної посади за умови, що такий іноземець чи особа без громадянства є засновником або співзасновником підприємства, установи, організації (додатково подаються копії установчих документів, засвідчених в установленому порядку);
  2. є суб’єктом авторського права і суміжних прав та запрошується на роботу в Україну для здійснення таких прав (додатково подаються засвідчені нотаріально копії документів, що ідентифікують об’єкт авторського права і (або) суміжних прав автора та засвідчують авторство (авторське право).

Роботодавець після одержання дозволу протягом трьох робочих днів з моменту укладення з іноземцем чи особою без громадянства трудового договору (контракту) подає територіальному органові засвідчену роботодавцем його копію.

Територіальний орган* приймає рішення про відмову у видачі, продовженні дії дозволу у разі:

  • наявності кваліфікованих працівників в Україні (регіоні), які можуть бути працевлаштовані на заявлену роботодавцем вакансію та відповідають вимогам, зазначеним роботодавцем в інформації про попит на робочу силу (вакансії), та відмови роботодавця у працевлаштуванні громадян України, які були направлені територіальними органами для працевлаштування (крім рішення про видачу дозволу на застосування праці осіб, зазначених в абзацах четвертому та п’ятому пункту 2 Порядку);
  • невідповідності рівня освіти, кваліфікації іноземця чи особи без громадянства вимогам, зазначеним роботодавцем в інформації про попит на робочу силу (вакансії);
  • наявності, за даними Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування, заборгованості роботодавця із сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування;
  • наявності заборгованості із сплати штрафних санкцій за порушення вимог Закону України «Про зайнятість населення»; • невідповідності поданих роботодавцем окументів вимогам Порядку;
  • недостовірності даних, що містяться у поданих роботодавцем документах;
  • наявності рішення про примусове повернення або примусове видворення іноземця чи особи без громадянства, прийнятого відповідно до статей 26 та 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»;
  • відбування іноземцем чи особою без громадянства на момент оформлення дозволу покарання за скоєння злочину або здійснення стосовно нього кримінального провадження; • порушення строків, зазначених у пунктах 4 і 9 Порядку.

Дозвіл анулюється у разі:

  • неподання роботодавцем копії укладеного трудового договору (контракту) з іноземцем чи особою без громадянства;
  • дострокового розірвання роботодавцем трудового договору (контракту) з іноземцем чи особою без громадянства; встановлення недостовірності даних, що містяться у поданих роботодавцем документах;
  • набрання обвинувальним вироком суду, за яким іноземця чи особу без громадянства засуджено за скоєння злочину, законної сили;
  • наявності рішення про примусове повернення або примусове видворення іноземця чи особи без громадянства, прийнятого відповідно до статей 26 та 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»;
  • встановлення факту застосування праці іноземця чи особи без громадянства на інших умовах, ніж ті, що зазначені у дозволі, або іншим роботодавцем;
  • рішення територіального органу або підрозділу ДМС про визнання іноземця або особи без громадянства біженцем чи особою, яка потребує додаткового захисту;
  • невикористання іноземцем чи особою без громадянства права на оскарження рішення територіального органу чи підрозділу ДМС про відмову у визнанні біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, або у разі остаточного вирішення питання про відмову у визнанні біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.

<p">Якщо у Вас виникли питання або Вам не зрозумілі окремі положення закону, а також стосовно строків, дублікатів дозволів, продовження дії дозволу та з інших питань, звертайтесь до «Юридичної фірми «Блісс».

*Під територіальним органом розуміється Територіальні органи Державної служби зайнятості в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі.